Реклама у блогерів: ціни і кому вона підходить
Реклама у блогерів виглядає найпростішим способом витратити рекламний бюджет: написав у дірект, отримав прайс, оплатив, чекаєш заявок. Проблема в тому, що ціна у прайсі — єдина цифра, яку вам показують. Ані реального охоплення, ані того, скільки з тієї аудиторії живе у вашому місті, ані скільки коштує один контакт, у прайсі немає. І саме там ховається різниця між кампанією за 5 000 ₴, яка привела клієнтів, і такою самою за 5 000 ₴, яку побачили люди з іншої області.
Нижче — робочі вилки цін на 2026 рік, формула CPM, чек-лист перевірки блогера до оплати і чесна відповідь на питання, кому інфлюенсери підходять, а кому дешевше купити 10 секунд екрана за два квартали від власних дверей.
Скільки коштує реклама у блогерів в Україні у 2026
Єдиного прайсу не існує: ціну блогер призначає сам, і вона залежить від ніші, залученості й того, скільки брендів уже стоїть у черзі. Але ринкові вилки досить стабільні. За оцінками ВРК (vrk.org.ua), digital залишається найбільшим сегментом рекламного ринку України, а інфлюенсер-маркетинг — один із найшвидше зростаючих напрямів усередині нього; разом із попитом росте й прайс.
| Розмір блогера | Формат | Типова ціна за розміщення |
|---|---|---|
| Нано, 1–5 тис. підписників | Stories, 2–3 слайди | 500–1 500 ₴ або бартер |
| Мікро, 5–20 тис. | Stories-серія / Reels | 1 000–4 000 ₴ |
| Середні, 20–100 тис. | Reels або пост у стрічці | 4 000–15 000 ₴ |
| Великі, 100–500 тис. | Reels + Stories пакет | 20 000–60 000 ₴ |
| Топові, 500 тис.+ | Інтеграція у контент | від 60 000 ₴ |
Що зсуває ціну вгору:
- Ніша. Б'юті, медицина, нерухомість і фінанси коштують дорожче за лайфстайл — там вища платоспроможність аудиторії.
- Формат. Reels дорожчі за Stories, бо живуть довше і потрапляють у рекомендації. Stories зникають за 24 години.
- Ексклюзив. Умова «не рекламувати конкурентів місяць» додає 30–50%.
- Права на креатив. Якщо хочете крутити відео блогера у власній рекламі, це окрема ліцензія, а не бонус.
CPM: головна цифра, якої немає у прайсі
Ціна за розміщення нічого не означає, доки ви не поділили її на кількість людей, які реально побачать рекламу. Формула проста:
CPM = (ціна розміщення ÷ реальне охоплення) × 1000
Ключове слово — реальне. Підписники не дорівнюють переглядам: Stories зазвичай бачать 10–25% аудиторії, Reels можуть вилетіти за межі підписників, а можуть і не вилетіти. Тому рахувати треба від скриншотів статистики, а не від цифри в шапці профілю.
І тут з'являється друга змінна, про яку локальний бізнес згадує вже після оплати: географія. Якщо у блогера 50 тисяч підписників по всій Україні та діаспорі, а ваша стоматологія — на Оболоні, то платите ви за 100% аудиторії, а користуєтесь у кращому разі десятою її частиною.
| Канал | Ціна | Реальне охоплення | CPM | Скільки з цього — люди поруч із точкою |
|---|---|---|---|---|
| Мікроблогер, Stories | 2 000 ₴ | 1 500–4 000 переглядів | 500–1 300 ₴ | 5–20%, і то якщо блогер київський |
| Блогер 20–100 тис., Reels | 8 000 ₴ | 15 000–30 000 переглядів | 270–530 ₴ | 10–30% по місту |
| Блогер 100 тис.+, пакет | 35 000 ₴ | 80 000–150 000 переглядів | 230–440 ₴ | 10–25% по місту |
| Екрани в кав'ярнях (HostAd), 10 сек у 5 закладах | 2 000–4 000 ₴/міс | 20 000–40 000 контактів/міс | ≈ 100 ₴ | 100% — це відвідувачі конкретних закладів |
Цифри в останньому рядку — не гіпотеза. Це поточна економіка HostAd: секунда показу в циклі коштує від 40 до 80 ₴ на місяць залежно від закладу, а кожна локація дає від 4 000 до 8 000+ відвідувань щомісяця. Десятисекундний ролик у п'яти кав'ярнях виходить у ті самі гроші, що одна Stories-серія у мікроблогера, — тільки крутиться 30 днів поспіль і б'є по людях, які фізично проходять повз ваш район.
Це не означає, що блогери «дорогі». Це означає, що вони дорогі за контакт із вашим сусідом — і нормальні за контакт із будь-ким в Україні. Далі все залежить від того, що вам треба.
Як перевірити блогера до оплати: чек-лист
Найдорожча помилка — платити за цифру в шапці профілю. Перед переказом попросіть таке (нормальний блогер дає це без питань):
- Скриншот охоплення за 30 днів — не за один вдалий Reels, а середнє. Порівняйте з кількістю підписників: якщо охоплення менше 8% — аудиторія мертва або накручена.
- Географію аудиторії. В Instagram Insights є розбивка по містах. Питайте частку вашого міста у відсотках, а не «у мене багато киян».
- Вік і стать — і звіряйте зі своїм портретом клієнта. Цільова аудиторія реклами визначається до вибору каналу, а не після.
- Три останні комерційні інтеграції з результатами. Якщо блогер не знає, скільки переходів дав його рекламодавцям, він не міряє нічого — і ви теж не поміряєте.
- ER (залученість). 3–6% для мікро — здорово, менше 1% при 50 тисячах підписників — привід питати далі.
- Коментарі очима. Однотипні емодзі від акаунтів без аватарок — ознака чатів взаємопіару.
- Умови переробки. Хто пише сценарій, скільки правок входить у ціну, чи можна вимагати перезйомку, якщо інтеграція вийшла нерелевантною.
І обов'язково домовтеся про промокод або окреме посилання з UTM-міткою. Без цього ви не відрізните продажі від реклами блогера від звичайного фонового попиту — і наступного разу прийматимете рішення на відчуттях. Той самий принцип працює для будь-якого офлайн-каналу: UTM у QR-коді робить вимірюваним навіть екран у кафе.
5 помилок, які зливають бюджет на інфлюенсерів
- Обирати за кількістю підписників. Платите за охоплення, а не за цифру профілю. Блогер із 8 тисячами живої локальної аудиторії часто дає більше заявок, ніж стотисячник.
- Одне розміщення й висновок «не працює». Впізнаваність будується частотою: людині треба 3–5 дотиків, щоб запам'ятати бренд. Один пост — це один дотик.
- Забути про геотаргетинг. Найчастіша помилка локального бізнесу. Кав'ярня на Подолі, яку прорекламували аудиторії з усієї країни, отримує коментарі «шкода, що не в моєму місті».
- Віддавати креатив повністю блогеру без брифу. Отримуєте згадку без оферу, без ціни й без причини прийти саме зараз.
- Не рахувати повну вартість. До гонорару додайте вартість продукту на бартер, час на узгодження і зйомку. Іноді «безкоштовний бартер» коштує дорожче за платне розміщення.
Кому реклама у блогерів справді підходить
Чесно: є задачі, де інфлюенсери — найкращий інструмент, і жоден екран їх не замінить.
- Товар, який треба показати в дії. Косметика, гаджети, одяг, їжа — усе, де важливі демонстрація й довіра до людини.
- Онлайн-продажі з доставкою по Україні. Географія аудиторії перестає бути втратою і стає перевагою.
- Запуск бренду чи нового продукту, де потрібен соціальний доказ, а не просто охоплення.
- Вузькі спільноти — професійні, хобі, батьківські. Там мікроблогер із 4 тисячами підписників — це фактично галузева розсилка.
А кому вигідніше 10 секунд поруч із точкою продажу
Якщо ваш клієнт приходить ногами — барбершоп, стоматологія, СТО, салон краси, доставка їжі по району, спортзал, ремонт техніки — то 80% виторгу робить радіус кількох кварталів. Для такого бізнесу платити за перегляди у Львові й Дніпрі — це купувати повітря.
Тут працює інша логіка: гіперлокальна реклама в радіусі 1 км б'є вужче, але кожен контакт — потенційний клієнт. Людина п'є каву 5–10 хвилин, дивиться на екран кілька разів за візит, повертається в улюблений заклад по кілька разів на тиждень — тобто ви отримуєте ту саму частоту, за яку в інфлюенсерів довелося б платити п'ять разів поспіль.
Ще один аргумент — передбачуваність. Блогер може перенести публікацію, змінити подачу, вийти в незручний день. Екран крутить ваш ролик за розкладом 30 днів поспіль без узгоджень і правок. А порівняти канали між собою до того, як витратите бюджет, допоможе аналіз реклами конкурентів: якщо всі у вашій ніші сидять в Instagram, екран біля каси стає тим місцем, де вас нарешті видно окремо від них.
Як купити ці 10 секунд у HostAd
HostAd — це маркетплейс екранів у закладах Києва: зараз у мережі 28 активних локацій, переважно крафтові кав'ярні, кавові точки та магазини крафтового пива. Що це дає рекламодавцю на практиці:
- Прозорий прайс власника. Ціна кожного екрана видно до бронювання — від 40 до 80 ₴ за циклічну секунду показу на місяць. Без агентських націнок у 15–30% і без комерційних пропозицій «за запитом».
- Помісячне бронювання. Можна взяти один заклад на один місяць як тест — рівно так само, як ви тестуєте одного блогера, тільки з передбачуваним охопленням.
- Реальні цифри по кожній точці. Трафік закладу, графік роботи, адреса й портрет аудиторії — на сторінці локації, а не в переписці.
- Старт без агентства. Обрали точки на карті → завантажили ролик → оплатили. Від реєстрації до ефіру — години.
- QR у креативі перетворює перегляд на вимірюваний перехід, тож ви побачите ефект у цифрах, а не «здається, стало більше людей».
Хочете порівняти з іншими каналами перед рішенням — подивіться розбір цін на рекламу в Telegram-каналах: там така сама логіка перевірки статистики до оплати.
Підсумок
Реклама у блогерів — це купівля довіри до конкретної людини, і за це нормально платити 250–1 300 ₴ за тисячу контактів, якщо вам потрібні саме демонстрація та соціальний доказ. Але якщо задача звучить як «хочу, щоб про мене знали люди, які щодня ходять повз», то математика змінюється: 10 секунд у кількох кав'ярнях району дають приблизно 100 ₴ за тисячу контактів — і жодного відсотка втраченої географії.
Найздоровіша стратегія для локального бізнесу — тримати обидва канали, але не плутати їхні задачі: блогер створює бажання, екран поруч із точкою продажу перетворює його на візит.
Подивіться, які екрани зараз доступні у вашому районі, і скільки коштує місяць показу — відкрити карту локацій.